- Кому дістанеться дитина при розлученні в Україні?
- Способи вирішення спору про дітей
- Вирішення спору про дітей за згодою батьків
- Вирішення спору про дітей за рішенням суду
- Кому з батьків дістанеться дитина? Судова практика
- Мати або батько? З ким залишиться дитина?
- Як розлучитися, якщо є маленька дитина?
- Кому дістанеться дитина, якщо мати не працює?
- Бажання дитини при розлученні батьків
Кому дістанеться дитина при розлученні в Україні?
І моральні, і правові норми, що діють в нашому суспільстві, визначають рівність прав і обов’язків батьків по відношенню до спільних дітей. Зокрема, Сімейний кодекс України встановлює, що мати і батько в рівній мірі відповідальні за утримання та виховання дітей. Але справедливо і те, що рівний внесок батьків можливий при спільному проживанні, а після розлучення спільне утримання і виховання дітей стає скрутним. Ось чому питання «розділу дитини» після розлучення батьків ніколи не втрачає актуальності.
Способи вирішення спору про дітей
Законодавство (Сімейний кодекс України) пропонує батькам два способи вирішити питання про те, з ким із них залишиться дитина.
Вирішення спору про дітей за згодою батьків
Батьки можуть самі вирішити, як між ними будуть розподілені обов’язки стосовно дітей …
- з ким із них буде жити дитина – з матір’ю чи батьком;
- як батько і мати будуть виховувати дитину;
- в якому порядку і розмірі будуть виплачуватися кошти на потреби дитини від того з батьків, який живе окремо;
- як часто і в якому порядку будуть проходити зустрічі з тим батьком, який живе окремо,
- як батьки розв’язувати питання, пов’язані з утворенням, оздоровленням, медичним обслуговуванням дитини (оплата та організація);
- як буде вирішене питання виїзду дитини за кордон з одним з батьків;
Досягнуті домовленості мають бути оформлені у вигляді документа (єдиного або декількох різних), скріпленого батьківськими підписами, завірений нотаріусом – тоді вони придбають юридичну силу.
Вирішення спору про дітей за рішенням суду
Під час шлюборозлучного процесу між суд обов’язково розглядає питання місця проживання дитини після розлучення батьків. Згідно Сімейного кодексу України, якщо домовленості про місце проживання дитини між батьками не досягнуто, або вони суперечать інтересам дитини, питання має бути вирішене судом.
Перш ніж визначити місце проживання дитини – з матір’ю чи батьком – суд ретельно вивчає питання та обов’язково враховує такі обставини:
- до кого з батьків дитина відчуває прихильність;
- хто з батьків міцніше прив’язаний до дитини та більше зацікавлений в спільному проживанні з дитиною;
- які моральні якості кожного з батьків;
- яке матеріальне становище батьків;
- який режим / розклад роботи батьків;
- місце проживання батьків – близькість до медичних, виховним і навчальним закладам, впорядкованість житла;
- наскільки сприятливі умови може створити кожен з батьків для життя дитини;
- який стан здоров’я батьків, не страждають батьки захворюваннями або залежностями, які перешкоджають повноцінному догляду, виховання, дитини;
- наявність судимостей, заборгованостей по кредитах у кожного з батьків;
- характеристика кожного з батьків з місця проживання, роботи, а також з медичних, дошкільних або освітніх установ, які відвідує дитина; соціальне середовище – зв’язку батьків з родичами, сусідами, друзями.
До судового розгляду обов’язково залучається орган опіки та піклування (ООП). Зокрема, ООП перевіряє житлові умови кожного з батьків і збирає інші відомості про життя кожного з батьків. На підставі зібраних відомостей ООП складає висновок, який обов’язково враховується судом при прийнятті остаточного рішення. Завдань ООП – стежити за дотриманням прав неповнолітньої дитини.
Також в судовому процесі може виникнути необхідність залучення фахівців-психологів для проведення експертизи. Наприклад, щодо ступеня прихильності між батьками та дітьми.
Досконально вивчивши всі умови життя матері та батька, суд прийме рішення про те, кому з батьків дістанеться дитина. При цьому інтереси дитини враховуються судом в першу чергу. А якщо дитина вже досягла 10-річного віку, його думка про те, з ким із батьків він хотів би жити, обов’язково буде враховано.
Приклад
Подружжя Ревенко вирішили розлучитися через 8 років сімейного життя. У шлюбі у них був народжений син Олександр, якому на момент розлучення вже виповнилося 6 років. Відповідно до угоди, складеним між подружжям, син залишався жити з матір’ю, а батько зобов’язався виплачувати аліменти. Угода була представлено на розгляд суду в процесі розірвання шлюбу. Але після вивчення справи, судом було з’ясовано, що причиною розлучення стало намір дружини вступити в новий шлюб з іноземним громадянином. Власного житла дружина не мала, для проживання з сином зняла однокімнатну квартиру, а також не рідше разу на місяць виїжджала за кордон, на час поїздок залишаючи сина з власною матір’ю або сестрою. Наслідком того був неякісний догляд за дитиною і пропуски шкільних занять. Постійної роботи дружина також не мала, значні суми грошей витрачала на закордонні поїздки. Батько дитини жив у власній квартирі, тієї, в якій сім’я жила до розлучення, мав постійне місце роботи і стабільний дохід. Суд врахував спосіб життя і матеріальне становище матері, і встановив, що проживання сина Олександра з батьком на колишньому місці проживання буде для дитини більш сприятливим.
Кому з батьків дістанеться дитина? Судова практика
Сімейне законодавство не містить конкретних розпоряджень щодо того, кому з батьків повинен дістатися дитина після розлучення батьків. Тому в сфері таку значну роль відіграє правозастосовча практика судів. Кому дістанеться дитина – залежить від індивідуальних обставин в конкретній сім’ї.
Мати або батько? З ким залишиться дитина?
Як уже згадувалося вище, основним принципом сімейного законодавства є рівність матері та батька при виконанні батьківських обов’язків. Зокрема, Сімейний кодекс України передбачає право дітей виховуватися матір’ю і батьком.
Але всім відомо, що на практиці суд частіше залишає дітей з матір’ю, ніж з батьком. Причин тому кілька. Мати, в силу біології і психології, сильніше прив’язана до дитини, ніж батько, а дитина – сильніше прив’язується до матері, ніж до батька. Батьки також розуміють, що в силу своєї зайнятості на роботі, не зможуть забезпечити дитині догляд і турботу, зате зможуть внести матеріальний і фінансовий внесок в забезпечення потреб дитини. У багатьох сім’ях з традиційним укладом матері менше зайняті роботою, ніж батьки, і більше часу приділяють догляду і вихованню дітей.
Але це не означає, що така модель – універсальна, і поширюється на всі родини. Якщо батько вважає, що зможе подбати про дитину краще, ніж мати, може відстояти своє право в суді. Однак треба враховувати, що ті обставини, на які часто спираються батьки – матеріальна забезпеченість, висока посада, соціальний стан батька – не можуть служити факторами в їх користь. Відповідно до Декларації про права дитини, тільки виняткові обставини можуть стати причиною розлучення малолітньої дитини з матір’ю.
Батькові потрібно привести суду докази того, що мати не справляється з виконанням батьківських обов’язків, і його власний внесок у розвиток і виховання дитини значно більше, ніж внесок матері.
Чи є шанси у батьків добитися винесення судом рішення на їхню користь? Аналіз судової практики показує збільшення числа судових рішень, якими визначено місце проживання дитини з батьком, при тому, що обставини справи були досліджені всебічно, з проведенням необхідних судових експертиз, залученням психологів, педагогів, лікарів. Як правило, батьки вимагають, щоб суд залишив дитину з ними у випадках, коли мати тяжко хвора, страждає від алкогольної або наркотичної залежності, знаходиться у вкрай скрутному матеріальному становищі, веде аморальний спосіб життя, не доглядає дитиною, безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов’язків.
Як розлучитися, якщо є маленька дитина?
Маленьку дитину (віком до 3 років) суд практично завжди залишає з матір’ю. В основі такої правозастосовчої практики лежить Декларація про права дитини, прийнята в 1959 році, згідно з якою малолітні діти не повинні розлучатися з матір’ю без поважних причин. Винятком можна вважати лише випадки, коли мати явно і свідомо нехтує материнськими обов’язками, не дбає про маленьку дитину.
Розлучення неможливе, якщо вагітна дружина або дружина, яка менше ніж 1 року тому народила дитину.
Також на сайті rozirvannya.com.ua сімейного адвоката Скрябіна Олексія Миколайовича для Вас можуть бути корисними наступні матеріали: Заява про згоду на розлучення, З ким залишиться дитина після розлучення, Строк для примирення при розлученні, Розлучення з двома дітьми, Розлучення за місцем проживання позивача, Розлучення з трьома дітьми, Заява про розлучення не за місцем прописки, Розлучення в односторонньому порядку в РАЦС, Як анулювати розлучення.
Кому дістанеться дитина, якщо мати не працює?
Дуже часто батьки, які звертаються до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, у своїх доводах спираються на невисокі доходи (або навіть повна відсутність доходів) матері, в той час, як їх матеріальні можливості – значно вище. Але судова практика свідчить про те, що фінансова сторона спору рідко виявляється вирішальною. Їли мати мало заробляє або знаходиться в декретній відпустці, але добре піклується про дитину і відповідально ставиться до виховання, у неї більше шансів на позитивний результат справи, ніж у батька, доходи якого вище, але, наприклад, часу на виховання дітей немає.
Приклад
Громадянин Демецька подав позов в суд, вимагаючи переселення до нього 10-річного сина Олексія. Свої вимоги батько аргументував тим, що мати не може належним чином забезпечити двох дітей, оскільки знаходиться в декреті по догляду за молодшою 2,5-однорічною дочкою Ганною і не працює. Сам батько справно виплачував аліменти, які були призначені судом два роки тому. Мати подала зустрічний позов про підвищення розміру аліментів, вказавши, що аліменти були призначені у фіксованій сумі, оскільки батько на момент розлучення не працював. На даний момент Демецька вже рік як офіційно працевлаштований і має постійний дохід, але продовжує платити невелику фіксовану суму аліментів, якій на утримання дітей не вистачає, і не надає ніякої додаткової допомоги колишній дружині. Також мати вказала, що декретна відпустка у неї добігає кінця, і через 5 місяців вона виходить на колишнє місце роботи, тому зміна місця проживання сином через невисокі доходів матері – не обґрунтована. Суд відмовив позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, треба пам’ятати про рівність батьківських обов’язків в питанні матеріального забезпечення дітей. Після розлучення мати може звернутися до суду з вимогою про стягнення з батька аліментів. Розмір аліментних виплат залежить від кількості дітей і доходів батька. Якщо фінансові можливості батька підвищуються, можлива повторна подача матір’ю позову або подача зустрічного позову (у відповідь на позов батька про зміну місця проживання дитини) – про підвищення розміру аліментних виплат, що стягуються з батька.
Бажання дитини при розлученні батьків
Якщо спір між батьками стосується дитини старше 10 років, його думка про те, з ким жити – з матір’ю чи з батьком, обов’язково враховується судом.
Якщо у суду виникають підозри в тому, що виражене дитиною думка сформована під моральним тиском батьків або інших родичів і суперечить його справжнім бажанням, суд може призначити психологічну експертизу для встановлення ступеня прихильності дитини з матері й батька.
Приклад
Суперечка між колишнім подружжям Лисов про місце проживання дітей була передана на розгляд суду. Під час судового засідання суд запитав думку дітей – хлопчиків у віці 10 і 12 років – з ким із батьків вони хочуть жити. Молодший хлопчик сказав, що хоче жити з матір’ю, старший – промовчав. В ході психологічної експертизи було встановлено, що і старша дитина хоче жити з матір’ю, але побоявся сказати про це в присутності батька, до якого також був сильно прив’язаний.
Крім переваг дитини судом обов’язково враховуються й інші обставини. Спільно з ООП суд з’ясовує, наскільки сприятливими для дитини будуть житлові умови матері й батька, які особистісні характеристики батьків, наскільки добре кожен з батьків зможе забезпечити дитині повсякденну турботу, виховання та всебічний розвиток, з урахуванням таких факторів, як сфера діяльності, режим роботи, матеріальне щастя, сімейний стан.
Приклад
Між подружжям Лебедєва виникла спір про місце проживання дочки. Під час судового засідання 14-річна Світлана сказала, що хоче залишитися жити з батьком. Суд врахував, що на бажання дитини вплинули такі фактори, як прихильність до старшої повнолітньою сестрі, яка мешкала по сусідству з батьком, звичний уклад життя, близьке розташування школи і спортивного клубу, наявність друзів. На противагу цьому проживання з матір’ю передбачало переїзд в інше місто і життя в новому будинку, з вітчимом і його маленьким сином від попереднього шлюбу. Суд задовольнив вимоги позивача Лебедєва і залишив дочку з ним, а також нагадав матері-відповідачці про право на зустрічі, виховання і активну участь в житті дочки.
Щоб отримати більш повне уявлення про ведення батьківського спору про поділ дітей в суді, зверніться за консультацією до юриста! Досвідчений юрист, який спеціалізується на сімейних спорах, допоможе спрогнозувати хід судового процесу і ймовірний результат, а також допоможе підготувати позов і зібрати сильну доказову базу.
Корисні матеріали сайту rozirvannya.com.ua:
- Розлучення онлайн
- Розлучення з дитиною до трьох років
- Розлучення без згоди одного з подружжя
- Розлучення без свідоцтва про шлюб
- Подати заяву на розлучення
- Підсудність справ про розірвання шлюбу
- Розлучення без дітей та без майна
- Скільки триває розірвання шлюбу
- Розлучення за спільною згодою
- Розлучення без присутності в суді