Що робити, якщо колишня дружина (чоловік) не дозволяє бачитися з дитиною після розлучення?
Законодавством України визначено, що мати та батько після розлучення мають однакові права та обов’язки щодо дитини.
Таку суперечку можна вирішити трьома способами.
Перший спосіб — це вирішення конфлікту у досудовому порядку шляхом переговорів та знаходження мирного вирішення проблеми.
Другий спосіб – це залучення органу опіки та піклування. У таких випадках орган опіки та піклування має право перевіряти умови життя батьків дитини, ставлення до дитини, інші обставини, що мають значення.
Після такої перевірки орган опіки та піклування приймає рішення, яке є обов’язковим для виконання батьками. Той із батьків, хто ухилятиметься від виконання рішення органу опіки та піклування, буде зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, заподіяну тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
І третій спосіб передбачає розв’язання проблеми у судовому порядку.
Як вирішити суперечку у судовому порядку?
Вирішення суперечок у судовому порядку включає кілька основних кроків:
- Підготовка до суду: Збір всіх необхідних документів, свідчень та інформації, які стосуються вашого випадку. Це можуть бути контракти, письмові докази, свідчення свідків, експертні висновки тощо.
- Звернення до адвоката: У важких справах часто рекомендується звернутися до адвоката або юриста, спеціалізуючогося у відповідній галузі права. Вони нададуть професійні поради, допоможуть підготувати справу та представити вас у суді.
- Подання позову або відповіді: Якщо ви заявник, вам слід подати позов, у якому викладіть свої вимоги. Якщо ви відповідач, вам слід подати відповідь на позов.
- Участь у судових засіданнях: Під час судових засідань вам слід представити свої аргументи, слухати аргументи іншої сторони та відповідати на запитання суду.
- Представлення доказів: Подання документальних та свідчень для підтримки своїх позицій. Це можуть бути факти, контракти, свідчення свідків, експертні висновки тощо.
- Розгляд справи судом: Суд розглядає всі докази та вислуховує аргументи сторін перед винесенням рішення.
- Судове рішення: Після розгляду суд може прийняти рішення, яке вирішить суперечку.
- Апеляція (за потреби): Якщо ви не задоволені рішенням суду, у вас може бути право подати апеляцію до вищого суду.
Важливо пригадати, що кожна справа є унікальною, і ті чи інші деталі можуть вплинути на хід процесу. Рекомендується звернутися до кваліфікованого адвоката або юриста для отримання конкретних порад щодо вашої ситуації.
Що робити, якщо після рішення суду однаково один із батьків не дає бачитися з дитиною?
Якщо після рішення суду один із батьків не дотримується рішення щодо спілкування з дитиною, вам слід діяти відповідно до наступних кроків:
- Зверніться до адвоката: Зверніться до адвоката або юриста, щоб отримати професійні поради та надати вам правову підтримку у цій ситуації.
- Зберігайте докази: Документуйте всі спроби спілкування з дитиною, включаючи листування, повідомлення, спроби телефонних дзвінків тощо.
- Напишіть листа до іншого батька: Зверніться до іншого батька у письмовій формі, залишивши запис про те, що він/вона не дотримується рішення суду щодо спілкування з дитиною.
- Зверніться до органу опіки та піклування: Зверніться до місцевого органу опіки та піклування з офіційним зверненням про порушення права на спілкування з дитиною. Додайте докази вашої спроби розв’язувати це питання в мирний спосіб.
- Заява до суду: Якщо всі інші зусилля виявляються марними, вам може знадобитися подати позов до суду для розв’язання цієї проблеми.
- Узгодження з адвокатом приведення справи до суду: Консультуйтеся з адвокатом щодо вирішення ситуації у судовому порядку та підготовки всіх необхідних документів.
Важливо мати на увазі, що в кожній країні та юрисдикції можуть бути власні особливості та процедури, тому краще звернутися до місцевого адвоката, який має досвід у справах сімейного права.
Зі скільки років дитина сама має право вибирати з ким із батьків жити?
У багатьох країнах існують закони, які надають дітям право висловлювати свою думку щодо того, з яким із батьків вони хочуть жити. Однак вік, з якого дитина може виражати свою волю, може варіюватися від країни до країни та навіть у межах регіону. В деяких юрисдикціях це може бути 12 років, в інших – 14 або навіть 16 років.
Попри це, важливо зазначити, що дитяча воля не завжди є вирішальною у прийнятті рішення судом. Суд буде враховувати багато інших факторів, таких як добробут та інтереси дитини, психологічний стан батьків, здатність батьків забезпечити адекватний догляд та утримання тощо.
Якщо вас цікавить конкретна ситуація в конкретній країні чи регіоні, рекомендую звернутися до місцевого адвоката або юриста, оскільки вони найкраще ознайомлені з місцевими правилами та нормами.
Корисні матеріали сайту rozirvannya.com.ua:
- Довідка витяг про несудимість онлайн
- Переклад документів РАЦС та суду
- Апостиль на свідоцтво про народження дитини
- Апостиль на свідоцтво про смерть
- Як документально підтвердити народження людини на території України онлайн
- Легалізація-апостиль на свідоцтві про шлюб
- Апостиль легалізація документів РАЦС та суду
- Відновити свідоцтво про шлюб онлайн