- Зі скількох років враховується думка дитини при розлученні батьків в Україні?
- Інтереси дитини при розлученні
- З якого віку думка дитини враховується судом при розлученні?
- Як враховується думка дітей молодше 10 років?
- Психологічна експертиза на визначення прихильності дитини
- Рішення суду, яке суперечить бажанням дитини
- Що робити, якщо дитина проти розлучення
Зі скількох років враховується думка дитини при розлученні батьків в Україні?
Роль суду в шлюборозлучному процесі – не тільки всебічний розгляд справи, винесення справедливого рішення, а й дотримання прав неповнолітніх дітей, чиї батьки вирішили розлучитися. Приймаючи рішення про те, з матір’ю або батьком залишиться жити дитина, суд повинен керуватися інтересами дитини, а не батьків.
Судовій практиці відомо багато складних випадків, в яких дитина ставала центром батьківського протистояння. Якщо наміри та характеристики батьків – рівні, стане вирішальна думка дитини? У яких випадках суд опитує дітей? У якому порядку проходить ця процедура? У даній статті ми відповімо на всі питання на тему.
Інтереси дитини при розлученні
Переважно, якщо ще до розлучення або вже в ході шлюборозлучного процесу мати та батько самі визначать …
- Місце проживання (з ким житимуть діти)
- Матеріальне забезпечення (хто і скільки буде платити аліменти на дітей).
Батьки можуть підготувати документ (угода), в якому всі ці домовленості будуть викладені в письмовій формі, а можуть усно викласти домовленості в судовому засіданні.
Але якщо домовитися батьки не можуть, рішення з кожного спірного питання приймає суд (Сімейний кодекс України), з залученням органу опіки та піклування (ООіП) до участі в судовому розгляді.
Фактори, які мають вирішальне значення при визначенні судом місця проживання дитини (Сімейний кодекс України):
- Прихильність і взаємини, що склалися між дитиною і кожним батьком. Ступінь близькості дитини з матір’ю і батьком встановлюється фахівцем ООіП (психологом);
- Вік дитини. Маленькі діти (віком до 3 років) в переважній більшості випадків залишаються з матір’ю, оскільки вона здатна забезпечити їм постійну турботу і догляд. Діти старшого віку можуть жити з батьком;
- Здоров’я, спосіб життя, моральні якості, риси характеру батьків. Особлива увага суд і ООіП приділяє факту залежності, зловживання алкоголем або наркотичними засобами;
- Матеріальні умови батьків. Суд враховує рівень доходів матері та батька, які підтверджуються довідками з місця роботи або соціальної служби.
- Житлові умови. Проживання дитини в перші дні, що звичних житлових і побутових умовах буде переважним;
- Сімейний стан матері та батька. Важливий фактор – наявність родичів, які можуть піклуватися про дитину під час відсутності батьків (новий чоловік / дружина, бабуся чи дідусь, тітка або дядько), тому в судовій практиці нерідкі випадки визначення місця життя дитини з тим батьком, який створив нову сім’ю або живе не саме;
- Сфера діяльності, режим роботи та інші фактори, від яких залежить повноцінний батьківський догляд, виховання, розвиток дитини.
Остаточне рішення, яке виносить суд, має ґрунтуватися на інтересах дитини, а також, крім усього перерахованого вище, брати до уваги думку дитини.
Таким чином, думка дитини – один з численних факторів, які враховуються судом. Вивчивши всі обставини справи, вислухавши сторін і свідків, розглянувши висновок ООіП з приводу побутових і житлових умов, матеріальних можливостей, особистих якостей батьків і взаємин з дитиною, суд приймає рішення. У разі рівності батьків вирішальним фактором може виявитися саме думка дитини, в якому буде виражена його прихильність до матері або батьку.
З якого віку думка дитини враховується судом при розлученні?
Право дитини на висловлення власної думка присвячена окрема стаття Сімейного Кодексу України (Сімейний кодекс України).
Думка дитини має враховуватися судом і іншими адміністративними органами при розв’язанню всіх питань, які зачіпають його інтереси. А якщо дитині вже виповнилося 10 років, врахування її думки обов’язковий, якщо воно не суперечить його ж інтересам.
Таким чином, при вирішенні спору про місце проживання дитини після розлучення батьків, суд повинен запитати й обов’язково врахувати думку дитини старше 10 років. Однак, як уже згадувалося вище, це не єдиний і не головний фактор при винесенні остаточного рішення. А в разі, якщо дитяче бажання залишитися з матір’ю або батьком суперечить інтересам або навіть безпеки самої дитини (наприклад, якщо розлучення відбувається через насильства, здійсненого одним з подружжя), суд може не брати його до уваги.
Що ж стосується дітей, яким ще не виповнилося 10 років, їхня думка не обов’язково має бути враховано (Сімейний кодекс України), але в ряді випадків воно також може бути прийнято судом до уваги.
Місцем проживання неповнолітньої дитини до 14 років вважається місце проживання її батьків (Цивільний кодекс України), після виконання 14 років син або дочка може самостійно вирішити, з ким жити.
Якщо на момент розлучення батьків діти вже досягли 14 років, для розв’язання питання про подальше місце проживання (якщо воно не визначено батьками, що розлучаються), суд повинен залучити їх участі в судових засіданнях (Цивільний процесуальний кодекс України). Щобільше, 14-річна дитина може сам звернутися до суду для захисту власних прав та інтересів (Сімейний кодекс України).
У цих випадках бажання дитини проживати з матір’ю або батьком буде для суду вирішальним.
Нерідкі випадки, коли вихованням і турботою про дитину займаються не батьки, особливо в процесі розлучення. І хоча переважним правом виховання дітей наділені батьки (Сімейний кодекс України), дитина, яка досягла 14 років, може висловити бажання проживати ні з матір’ю або батьком, а з іншою особою – бабусею чи дідусем, тіткою або дядьком, старшим братом або сестрою. Проживання дитини окремо від матері і батька не суперечить закону, за умови згоди батьків, а також згоди тієї особи, з якими живе дитина. Вважається, що підлітки досить зрілі і дорослі, щоб не тільки «на папері», але і на ділі самостійно приймати рішення щодо власного життя.
Як враховується думка дітей молодше 10 років?
Орган опіки та піклування – обов’язковий учасник судового процесу у справі. Перш ніж розпочинати опитування неповнолітньої дитини, суд повинен узгодити це з ООіП і упевнитися в тому, що така процедура не зробить негативного впливу на дитячу психіку.
Присутність дітей на судовому засіданні – не обов’язково. Опитування проводиться в присутності педагога, обстановка проведення опитування повинна бути сприятливою. Як правило, батьки не присутні при опитуванні, оскільки їх невербальні сигнали або інші способи тиску можуть істотно вплинути на самопочуття і щирість дитини.
В ході процедури суд задає дитині питання, завдяки відповідям на які стає зрозумілим його бажання або небажання проживати разом з мамою або татом. Згідно З постановою Пленуму ЗС України, опитуючи дитину, суд повинен встановити, наскільки він сам усвідомлює власні інтереси, як обґрунтовує бажання жити з мамою або татом, наскільки його вибір усвідомлений і незалежний.
Також на сайті rozirvannya.com.ua сімейного адвоката Скрябіна Олексія Миколайовича для Вас можуть бути корисними наступні матеріали: З ким залишаються діти після розлучення, Зміна прізвища та по-батькові дитини, Порядок спілкування з дитиною після розлучення, Права дітей та батьків після розлучення, Місце проживання дітей, Як забрати дитину у дружини при розлученні, Угода про дітей при розлученні.
Психологічна експертиза на визначення прихильності дитини
Нерідко трапляється так, що один з батьків впливає на сина або дочку ще на етапі розпаду сім’ї, налаштовує проти другого з батьків, докладає всіх можливих зусиль (дарує дорогі подарунки, організовує відпочинок, дозволяє те, що раніше було під забороною – їсти багато солодощів, не робити уроки, пропускати заняття), щоб розташувати дитину до себе і добитися, щоб дитина вибрав саме його для спільного проживання.
Іноді це вдається, і під впливом сильних вражень дитина дійсно приймає імпульсивне рішення. Але батьківські маніпуляції, спрямовані на своєрідний підкуп сина або дочки й дискредитацію другого з батьків, легко виявляються експертами-психологами та судом.
Судова психологічна експертиза дозволяє встановити, до кого з батьків дитина прив’язаний, чи дійсно те, що дитина повідомила суду, відповідає його справжнім бажанням, або це нав’язано йому шляхом брехні та маніпуляцій.
Про необхідність проведення експертизи може бути заявлено клопотання від будь-якої сторони судового процесу, суд також має право прийняти таке рішення на власний розсуд. Проведення судової психологічної експертизи по відношенню до неповнолітньої дитини може бути довірено тільки спеціальним експертній установі з компетентними професіоналами в штаті.
Порядок проведення експертизи такий:
Суд і сторони судового процесу формують список питань, на які експерт повинен дати відповіді. Приблизний список питань, які можуть бути задані фахівці, може бути такий:
- До кого з батьків син або дочка прив’язані більше?
- З ким із батьків у дитини міцніше взаємозв’язок? Завдяки чому?
- Який результату справи заподіє найменшу шкоду дитячій психіці?
- Які конфлікти мали місце між дитиною, батьком і матір’ю;
- Який рівень тривожності?
- Інші
Суд виносить ухвалу про проведення експертизи, в якому міститься перелік питань;
Експерт отримує ухвалу суду і матеріали справи, після чого приймається за вивчення справи.
Експерт проводить бесіду зі сторонами;
Експерт опитує неповнолітній дитини;
Експерт збирає додаткові дані про сторони та обставини справи (при необхідності);
Експерт аналізує зібрану інформацію і готує висновок;
Експертний висновок оголошується під час судового засідання і приєднується до матеріалів справи.
Висновок за результатами проведеної експертизи – один з чинників, який враховується судом в сукупності з іншими факторами при прийнятті остаточного рішення.
Рішення суду, яке суперечить бажанням дитини
Суд враховує, з ким із батьків хоче жити дитина, але його бажання – не є основним і вирішальним фактором, оскільки суд виходить, перш за все, з інтересів дитини (Сімейний кодекс України). Висловлене дитиною бажання жити з мамою або татом може бути засноване, наприклад, на жалості, страху, поступливості, перевагу м’яких методів виховання. Тому остаточне судове рішення, яке виноситься з урахуванням всіх обставин справи, цілком може суперечити висловлену дитиною бажанням.
Що робити, якщо дитина проти розлучення
На жаль, навіть якщо експертним шляхом буде встановлена рівна прихильність дитини до матері і батька (що трапляється вкрай рідко), а син або дочка буде заперечувати проти розірвання батьками шлюбу, суд не зможе відмовити в розлученні. Ніхто і ніщо не може змусити двох людей зберегти сім’ю проти їх волі – ні суд, ні орган опіки, ні спільна дитина.
У разі виникнення будь-яких складнощів (при підготовці до шлюборозлучного процесу або вже в процесі) Ви можете отримати консультацію у юристів порталу rozirvannya. Своєчасна юридична підтримка допоможе Вам уникнути зловживань і порушень дитячих прав, а також захистити власні інтереси.
Корисні матеріали сайту rozirvannya.com.ua:
